Сучасні технології
Вперше в Україні ТМ «Євротон» розпочато випуск конкурентноспроможної продукції за новітньою технологією на сучасному обладнанні провідних німецьких фірм «Lingl» та «Rieter» з високим рівнем механізації, автоматизації, контролю та керування технологічним процесом на всіх стадіях виробництва.
Висока якість продукції
Використання виробничих ліній з високим рівнем автоматизації дозволяє звести до мінімуму людський фактор, що забезпечує високу якість випуску продукції. Весь технологічний процес виробництва охоплений автоматичним керуванням на базі командоконтролерів SIMANTIC S5, S7 фірми SIEMENS, цифрових крокових регуляторів фірми PHILIPS, що забезпечує суворе дотримання заданих технологічних параметрів, гарантує ведення процесу в допустимих технологічним регламентом межах. Висока надійність електронного обладнання вказаних фірм забезпечує високу якість виготовленої продукції.
Універсальність
Система управління виробництва вирішена так, що її без суттєвих змін можна використовувати для виробництва широкого асортименту високоякісних клінкерних, лицьових та поризованих керамічних виробів.
Економічність виробництва
Для процесу сушки повністю використовується тепло тунельної печі, що знижує теплові витрати і підвищує якість випалу. Таким чином, досягнуто високої економічності витрат тепла і виробництва вцілому.
Зручна упаковка продукції
Усадочна рама німецької фірми Termopak дає змогу проводити пакування готової продукції за європейським стандартом, що робить продукцію зручною у завантаженні, розвантаженні та транспортуванні, невибагливою до умов зберігання. Окрім міцності самого керамічного матеріалу, спеціальне пакування унеможливлює биття чи інше механічне пошкодження.
Історія цегли
Цегла є найдревнішим будівельним матеріалом. У Біблії згадується про цеглу, як про будівельний матеріал, уже з часів розселення людей відразу після Великого Потопу.
Сьогодні ми відділені тисячоліттями від історичного моменту – початку використання людьми глини для виробництва цегли. Тож і не дивно, що загубився десь у віках той, хто винайшов цей будівельний матеріал. Історія приховує ім’я і того, хто першим здогадався випалювати глину, щоб прискорити виробничий процес і покращити якісні характеристики цегли.
Аж до нашого часу цегла-сирець мала найширше застосування у багатьох країнах.
Водночас і перші свідчення будівництва з обпаленої цегли на зорі розвитку цивілізації (3-2 тисячоліття до н.е) можемо знайти у народів Греції, Єгипту, Месопотамії, Древнього Риму, де з цегли будували будинки та викладали складні конструкції, в тому числі арки, зводи, акведуки. І хоч за історичними свідченнями саме греки, а не римляни, винайшли спосіб випалу цегли, однак першими принесли її в Європу римляни.
Наприкінці 1 –го тисячоліття Римська Імперія з завойовницькими планами крокувала Європою. Важливими стратегічними об’єктами ставали дороги і випалена цегла почала використовуватись дуже широко. Військові легіони повсюдно організовували цегляні майстерні, розносячи, таким чином техніку виробництва по усій Римській Імперії, створюючи дійсно визначні будівельні споруди.
Завдяки італійським майстрам будівництво з цегли поширилось усією Європою.
Яскравим прикладом використання цегляного будівництва в Росії часів Іоанна ІІІ стало будівництво стін і храмів Московського Кремля, яким керували італійські будівельники. На Україну цегляне будівництво поширилося з Візантії разом з християнством і архітектурною наукою зведення культових споруд.
Перші індустріальні печі для випічки цегли з`явилися в 15-18 століттях. У ті часи печі являли собою малі приміщення з невеликими вхідними прорізами. У цих приміщеннях викладалася цегла прямокутних форм, виготовлена вручну. Потім ці напівфабрикати обкладалися вугіллям і підпалювалися, а вхідні прорізи замуровувалися.
Та кустарний спосіб виробництва цегли лише з середини 19 сторіччя підприємливі англійці переводять на промисловий потік.
Проте могутнього розвитку виробництво цегли набуло в Німеччині. Саме тут у 1854 році берлінський фабрикант Шлікейзен винайшов штранг-прес. А у 1858 році архітектор Ф.Хоффманн запатентував кільцеву піч.
Все більше цегла займає домінуюче положення серед будівельних матеріалів завдяки доступності сировини, відсутності необхідності в металі, довговічності зведених з нього будинків і їх архітектурної виразності.
Для мешканців місцин, де не було в достатній кількості природних кам’яних запасів, а складність обробки спричиняла їх високу ціну, особливо гостро постала потреба у міцному, стійкому та довговічному будівельному матеріалі, що спонукало до пошуків альтернативних рішень. Так була відкрита й застосована технологія випалу натуральної глини до повного спікання, а отриманий матеріал одержав назву КЛІНКЕР від нім. (голл.) Klinker – дзвін.Такий звук видавала цеглина через надзвичайну міцність та щільність будови.
Авторство винаходу клінкера приписується голландцям. Це саме вони першими в світі у 19 столітті розробили технологію виробництва надміцного керамічного каменю. Як у римлян – дороги були стратегічними об’єктами, так і в Голландії клінкерну цеглу в першу чергу використовували для мощення доріг. Перша клінкерна дорога з’єднала Амстердам і Гарлем. З часом голландці почали виробляти клінкер і для зведення будинків. З Голландії технологія виробництва клінкера розповсюдилась спочатку в сусідні західноєвропейські країни, а звідти і у США.
Тисячоліттями з елементів: вогонь, вода, повітря й земля створюється будівельний матеріал, незрівнянний ні із чим за своїм цільовим призначенням й довговічністю.
Та у будь-якому разі незмінним залишається факт віками підтвердженого унікального досягнення людства, яке донині не змінило своєї суті і значимості.
Мода на будівництво
Що стосується модельєрів, які диктують моду будівельного сезону сьогодні, то, безумовно, це забудовники.
Ще донедавна, люди, що мали потребу у забезпеченні житлом, зокрема приватним, задовольнялись тими будівельними матеріалами, які були поруч, доступні і придатні для будівництва. Жителі ж міст, за державною програмою, забезпечувались житлом у багатоповерхівках.
Нині ж із розвитком будівельної індустрії, а як наслідок – розмаїттям пропозиції будівельного матеріалу, з розвитком транспортної інфраструктури та високим рівнем сервісу, а головне із зростанням добробуту населення та фінансових можливостей громадян, зросли і вимоги самих забудовників та майбутніх власників житла, на думку яких раніше ніхто не зважав. Їх уподобання почали змінюватися.
З впровадженням у нашій країні ринкової економіки, масовість та однотипність поступово почали змінюватись на індивідуальність. Ця тенденція виявила себе у швидких темпах зростання будівництва приватних будинків та котеджів. Люди все більше почали цінувати не досягнення цивілізації у кам’яних джунглях, а тяжіти до природи, чистої екології і, з рештою, до свободи. Та, як виявилось, індивідуальність також може бути масовою.
Якими ж на сьогодні мають бути будинки, щоб цінність їх з кожним днем зростала?
Якщо забудовник хоче звести будинок, що завжди буде користуватися попитом, йому потрібно робити ставку і на проект і на будівельний матеріал.
Споживчі переваги сьогодні:
- Архітектурна індивідуальність. При масовому містобудуванні, архітектори намагаються вийти за рамки однотипності сірих непоказних великопанельних будинків з якими ми уже в певній мірі змирилися.
Сьогодні приємно дивитись, а більше, проживати у будинках з ненав’язливо достатнім виявом архітектурної індивідуальності і водночас гармонії з оточуючим середовищем. - Тяжіння до природи. Все більше громадян намагаються знайти собі прихисток не у великому екологічно забрудненому мегаполісі, а у передмісті, ближче до природи.
- У пріоритеті котеджне будівництво.Тяжіння до надбань цивілізації для багатьох прихильників приватного житла, знаходить вихід у котеджному будівництві, де здійснюється централізоване забезпечення різноманітних життєво необхідних благ.
- Площа. Приватні забудовники уже не змагаються за право бути власником найбільшої за площею споруди, тепер перевага надається будинкам з виваженою функціональністю площ та з вивільненням більшої території під угіддя.
Нині найбільш затребувані готові будинки в діапазоні від 300 до 500 тис. доларів, переважно побудовані протягом останніх 5 років і будинки вартістю до 150-200 тис. доларів, попит на які постійно зростає на відміну від пропозиції. Щодо вільної земельної ділянки навколо будинку, то господарі вдовольняються площею від 12 до 50 сотих. - Стиль.Сьогоднішнього забудовника, в першу чергу, цікавить оригінальний індивідуальний проект його будинку.
За аналізом споживчого ринку найбільш «ходовими» на сьогодні – є 2-поверхові будинки з мансардними покрівлями складних конструкцій, площею в основі не менш 100 кв. м, із земельною ділянкою не менше 20 «соток». Будинок понен мати не менше п`яти кімнат, великий хол з каміном, їдальню, більярдну кімнату, два санвузли, басейн, сауну. Серед надвірних споруд: гараж, сараї. Важливо, щоб поблизу була розвинена інфраструктура — гарна автомобільна дорога, магазин, аптека, водойма, телефонна лінія.
У котеджному будівництві з`явилась традиція формування власних колекцій архітектурних стилів, створених як силами своїх архітекторів, так і розроблених відомими авторитетними бюро.
За стилем вишукані «палаци» й неприступні «замки» з асиметрією, великою кількістю вікон і башточок, вже втрачають свою актуальність. Хоча попит на них і залишається, але становить усього 1,8% від загального числа забудов.
Сьогодні у лідерах – «класика». Якщо ще до недавна можна було спостерігати однотипність або, напроти, надмірну вичурність проектів, то сьогодні переважають витримані в класичному стилі варіанти будинків з чіткими принципами побудови архітектурної форми, симетрією. Такому стилю надають переваги 39,6% покупців заміських будинків. Котеджі в «американо-канадському» стилі, як правило, невисокі, майже завжди оброблені сайдингом або іншими штучними матеріалами. Такі будинки користуються популярністю в 16,4% покупців.
Невеликі двоповерхові будинки, з обробкою з натуральних матеріалів – камінь, дерево в«північноєвропейському» стилі – є дуже схожими на американо-канадські котеджі. У будинках північноєвропейського стилю сьогодні проживає близько 12,7% власників заміської нерухомості. До цієї ж категорії віднесені будинки в «скандинавському» й «баварському» стилі.
Орієнтація на «модерн» спостерігається в 11,2% покупців. Основні риси модерну – відсутність прямих ліній, гармонія форм, фасадам будинків притаманні у більшості випадків динамічність й плинність форм.
Великої популярності нині набуває стиль «шале». Йому надають перевагу близько 5,1% приватних забудовників, особливо на Закарпатті. Народжений в Альпах, він має свою відмінну рису – пологий дах, що домінує над всім обсягом будинку. У класичному «шале» перший поверх повинен бути побудований з каменю, а другий – з дерева, але частіше спостерігається будівництво таких будинків повністю з дерев’яного брусу.
Стиль «hi-tech» вважається показником досягнень в області високих технологій. На відміну від інших стилів, він орієнтований на сполучення металевих конструкцій зі склом. Але такий стиль не прижився в межах України, ймовірно через надання переваг жителями приватних будинків теплому й затишному заміському комфорту.
Існують і інші архітектурні стилі, наприклад, «лофт», «кантрі», «конструктивізм», «авангард», «венеціанський»та «колоніальний» стилі, які вдало можуть бути використані для будівництва споруд спеціалізованого призначення.
На ринку також існує ціла категорія будинків, що є втіленням фантазії їхніх хазяїв, які не відносяться до жодного з перерахованих вище стилів. Таких індивідуальних власників ми відносимо до «інших» 15% забудовників. Але таких будівель згодом стає усе менше. Уже можна говорити про те, що замовник стає більш витонченим у своїх перевагах, спостерігається прагнення до вишуканості й класицизму, прагнення до наслідування західній архітектурі.
Структура попиту залежно від архітектурного стилю
